Розмова про рак з дітьми є надзвичайно чутливою темою. Ми підготували гайд, як говорити з дітьми, щоб мінімізувати стрес і травму для них.

Завантажити pdf із цією статтею

Батьки іноді вважають, що захищають своїх дітей, не розповідаючи їм про діагноз раку. Спроба захистити дітей від важких новин, тривоги та стресу є природною. Але діти часто відчувають, коли щось відбувається, навіть якщо їм про це не говорять. Вони помічають зміни у настрої, поведінці та зовнішності дорослих. Невідомість може викликати у деяких дітей більше стресу, а також негативно вплинути на ваші стосунки з ними. 

1. Чи варто говорити з дітьми про рак?

Так, важливо бути відкритими з дітьми, враховуючи їхній вік і рівень розуміння. Сказавши їм правду, ви допоможете їм впоратися з ситуацією та уникнете невизначеності й страху.

Як це може допомогти дитині?

– Знання того, що відбувається і як проходитиме лікування, допоможе дітям почуватися більш захищеними та менш тривожними.

– Вони можуть ставити питання, висловлювати свої почуття та відкрито говорити з вами.

– Це показує, що ви довіряєте своїм дітям і можете бути відкритими з ними.

– Це може зблизити вас, і ваші діти можуть вас підтримати.

2. Яка реакція може бути у дітей та підлітків

Малюки та діти раннього віку (1-3 роки)

Малюки та діти раннього віку не зрозуміють, що відбувається. Вони можуть помітити зміни у своїй рутині або у тому, хто за ними доглядає. Намагайтеся зберігати їх рутину та розпорядок дня якомога звичнішими, особливо якщо їхні основні опікуни відсутні.

Діти віком від 3 до 5 років

Маленькі діти не зовсім розуміють, що таке хвороба. Але вони часто помічають фізичні зміни або зміни в емоціях дорослих. Вони реагують на зміни в своїй рутині та на відсутність людей, які зазвичай за ними доглядають.

Діти можуть відчувати провину за те, що, на їхню думку, вони могли спричинити рак. Якщо ви перебуваєте в лікарні, вони можуть хвилюватися, що саме вони стали причиною вашого від’їзду. Деякі діти цього віку можуть розуміти, що таке хвороба, і хвилюватися, що самі можуть захворіти на рак. Ця вікова група може стати більш прив’язливою і боятися розлуки з тими, хто про них піклується. Вони можуть почати вдаватися до поведінки, від якої вже відвикли, такої як:

– смоктання пальця

– нічне нетримання

– дитяча манера говорити

– істерики

Вони можуть стати тихішими, ніж зазвичай, або мати погані сни.

Як допомогти:

– Намагайтеся дотримуватися щоденних рутин, коли це можливо.

– Дотримуйтеся звичайних меж і правил. Не дивуйтеся, якщо дитина почне вдаватися до поведінки, від якої вже відвикла.

– Поясніть їм, що рак не є їхньою провиною і що вони не можуть захворіти на рак від вас.

– Використовуйте ляльку, м’яку іграшку або простий малюнок, щоб пояснити, де знаходиться рак або де може бути проведена операція.

– Намагайтеся підготувати їх до будь-яких фізичних змін.

Діти віком від 6 до 12 років

У цьому віці діти можуть краще розуміти рак та його вплив на організм. Вони часто мають страхи, про які можуть не говорити. Це може включати занепокоєння, що людина з раком помре, що вони самі спричинили рак або що можуть заразитися ним.

Діти можуть намагатися бути особливо слухняними і встановлювати високі стандарти для себе. Ви можете помітити зміни в їхній поведінці, концентрації, шкільній роботі чи дружбі.

Як допомогти

– Спитайте, що саме дитина знає про рак для розуміння, які  пояснення давати

–  Використовуйте книги, щоб пояснити рак і його лікування.

– Переконайтеся, що вони продовжують навчання, інші заняття та підтримують дружбу.

– Дайте їм знати, що вони можуть насолоджуватися життям.

– Пропонуйте їм невеликі завдання, щоб вони могли допомогти.

– Повідомте їхню школу, щоб вона також могла надати підтримку.

Підлітки

Підлітки зазвичай розуміють, що означає мати рак, але вони можуть не захотіти про це говорити. Можливо, їм важко спілкуватися з вами або показувати свої почуття. Важливо заохочувати їх ставити будь-які питання та забезпечити, щоб вони відчували свою участь.

Деякі підлітки можуть бути готові допомогти. Але в цей час, коли вони хочуть бути більш незалежними, їм може бути потрібно взяти на себе більше обов’язків вдома. Це може викликати у них відчуття гніву і провини. Іноді їхня поведінка може здаватися болісною для них самих або для інших.

Як допомогти:

– Запитайте їх, що саме вони знають про рак, що вони думають, і спілкуйтеся з ними як з дорослими.

– Допоможіть їм зрозуміти, що розмова є хорошим способом впоратися з ситуацією. Заохочуйте їх говорити з кимось близьким, таким як друзі, родичі або сімейний друг.

– Переконайтеся, що вони продовжують підтримувати дружбу, займатися улюбленими справами та вести звичайний спосіб життя настільки, наскільки це можливо.

– Дайте їм час і простір для себе, коли вони цього хочуть.

– Дотримуйтеся звичайних правил і меж – вони можуть бути ще важливіші зараз, ніж раніше.

– Поясніть, що їм, можливо, потрібно буде допомогти більше в таких справах, як приготування їжі, прибирання або догляд за молодшими дітьми. Дозволити їм допомагати показує, що ви потребуєте і довіряєте їм. Але заспокойте їх, що ви не очікуєте від них виконання всього, і що про них також подбають.

– Показуйте їм, що ви цінуєте їхню допомогу.

3. Як реагувати на емоції

1. Залишайтеся спокійними. Ваш спокій допоможе дітям заспокоїтися.

2. Визнайте їхні емоції. Скажіть щось на кшталт: «Я розумію, що це важко чути. Мені теж важко, але ми разом це пройдемо».

3.Обійміть дитину. Обійми мають глибокий позитивний вплив на дітей, особливо в ситуаціях стресу чи емоційного напруження.

– Обійми створюють відчуття близькості і зв’язку між вами і дитиною.

 – Цей емоційний зв’язок важливий для почуття підтримки і розуміння, що особливо важливо в важких ситуаціях.

 – Обійми активізують вивільнення гормону окситоцину, який допомагає знижувати рівень стресу і тривоги.

 – Окситоцин, відомий як “гормон любові”, сприяє відчуттю безпеки та комфорту, що допомагає дитині впоратися з емоційним навантаженням.

4.Ресурси

Книжки і матеріали для дітей, які можуть допомогти пояснити складні теми:

• Марія Правда «Бабуся та рак»
• Маріанджела Ді Фіоре «Верхи на єдинорогах»

• Катерина Бабкіна «Шапочка і кит»
• Таіс Золотковська «Червона сукня моєї тітки». 
• What is cancer (English) – youtube
• Telling your child you have cancer (English) – youtube 

5. Приклад розмови

“Любий, мені потрібно з тобою поговорити. Це важливо, і я хочу, щоб ти знав правду, бо я тебе дуже люблю і довіряю тобі. Останнім часом ти, мабуть, помічав, що я часто ходжу до лікаря і буваю втомлена. Я хочу пояснити, що відбувається, щоб ти не хвилювався і розумів, що я відчуваю.

У нашому тілі є багато маленьких частинок, які називаються клітинами. Вони роблять різні речі, щоб наше тіло працювало і ми залишалися здоровими. Але іноді деякі клітини починають працювати неправильно і стають шкідливими. Це називається рак. У мене є ці шкідливі клітини в тілі, і це означає, що мені потрібно лікування, щоб їх позбутися.

Лікарі знають, як допомогти мені, і я буду проходити лікування, яке може зайняти деякий час. Я буду іноді почуватися втомленою і мені буде потрібна допомога, але це не твоя провина, і ти не можеш захворіти від мене. Ми будемо проходити через це разом, як сім’я.

Ти можеш мати багато питань, і це нормально. Я тут, щоб відповісти на всі твої питання. Ми зможемо говорити про це стільки, скільки потрібно. Ти можеш висловлювати свої почуття, плакати чи бути сердитим – я завжди буду поруч, щоб тебе підтримати.

Я знаю, що це важко чути. Мені теж важко, але ми разом це пройдемо. Ти можеш допомагати мені у маленьких справах, якщо захочеш, але я хочу, щоб ти знав, що ми будемо робити все, щоб ти продовжував жити своїм звичним життям, ходити до школи, гратися і бути щасливим.

Твоя підтримка для мене дуже важлива. Разом ми сильніші, і я вірю, що ми подолаємо це разом. Пам’ятай, я тебе дуже люблю, і ми завжди будемо разом, незалежно від того, що станеться.”