Діагноз «рак» завжди було страшно почути як, власне, пацієнтам, так і їх близьким. Що ж сказати, аби підтримати хворого?

Люди, які почули онкологічний діагноз, рано чи пізно стикаються з тим, що близькі, у своєму бажанні підтримати та допомогти, говорять щось таке, від чого стає лише гірше. Та у такій ситуації є два боки.

Той, хто бажає підтримати, говорить слова, які ранять, тому що не розуміє, як інша людина їх сприйме, — просто так заведено, інші теж так говорять. Людина переконана, що її добрі наміри можна впевнено розрізнити у тому, що вона сказала. Проте це не завжди так.

З іншого боку, багато хто з людей, які живуть з цією хворобою, страждає ще і від депресії різного ступеня вираженості. Депресія створює особливий фільтр сприйняття, через що багато з того, що можна сприйняти неоднозначно, буде сприйнято найгіршим чином. У депресії буває складно почути добрі наміри, адже на це потрібні сили, а їх немає.